Плюси та ризики бджільництва

Одним із найдавніших та найулюбленіших зайнять українців було бджільництво. Те, що воно було поширене, засвідчено топонімами та гідронімами, що відображають цей надзвичайний вид господарської діяльності: Мединівка, Мединичі, Бортники, Бортне, Уборть та багато інших. Важливими елементами сільського господарства були віск та мед – як продукти харчування та навіть як еквівалент данини, оброку, що платили селяни. Також вони експортувались в Західну Європу.

 

За даними галузевої Асоціації бджолярів, сьогодні виробництвом меду в Україні займаються понад 400 тис. пасічників, більшість з яких – представники малого і середнього бізнесу. Їхній загальний виробничий фонд нараховує понад 3,5 млн бджолосімей.
Світова продовольча організація ООН вважає, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових виробників меду, поступаючись лише Китаю, Аргентині, Туреччині та США.
А за виробництвом меду на душу населення українці взагалі беззаперечні лідери у світі. Цей показник у нашій країні складає 1,5 кг на людину!

Великим попитом український мед користується, перш за все, у Німеччині. Частка цієї країни в структурі експортних поставок складає 35%. На другому місці – США: 19%. Решта 25 країн-покупців займають 46%. Серед них найбільш значущі – Туреччина, Словаччина, Польща, Франція, Іспанія, Бельгія, Угорщина, Азербайджан та ін.

Щороку обсяги експорту меду з України зростають на 20-25%. Така динаміка обумовлена поширенням здорового способу життя та заміною цукру на натуральний корисний продукт.

 

Плюси бджільництва як бізнес-ідеї:

  • Відсутність на ринку збуту бджолиних магнатів. Цей бізнес малооб’ємний і індивідуальний. Вивчайте спеціальну літературу з правильного вирощування бджіл, але лише особистий досвід і чуття допоможе вам налагодити прибуткове виробництво бджолиної продукції.
  • Розмір коштів, вкладених у справу, прямо пропорційний очікуваному прибутку. Ви зможете закупити стільки бджолиних сімей, наскільки розгорнете збут меду та іншої продукції бджільництва.
  • У разі оформлення бізнесу один працівник цілком самостійно може обслуговувати до 50 бджолиних сімей.
  • Рентабельність бізнесу 50-200% (залежить від обсягу пасіки та успішної реалізації продукції). На форумах бджолярі заявляють про інші цифри в 500%.

Одна бджолина сім’я здатна приносити в рік до 20 літрів меду. Підрахуйте, скільки таких сімей ви зможете придбати та утримувати, щоб дохід раціонально збільшувався по відношенню до трудових і фінансових витрат.

 

Можливі ризики:

  • Перед заняттям бджільництвом настійно рекомендується почитати спеціальну літературу по розведенню бджіл, ознайомитися з азами бджільництва у досвідчених пасічників. Упущення важливих моментів у бджолиному господарстві вкрай негативно позначиться на всьому бізнесі.
  • Бізнес цей сезонний. Якщо у вас є наймані працівники, подумайте, чим вони займуться в період бджолиного спокою.
  • Не упускайте з виду екологічний моніторинг місцевості, в якій ви плануєте розводити бджіл. Несприятлива екологічна обстановка негативно позначиться і на здоров’ї самих бджіл, і на якості продукції.
  • Можлива крадіжка продукції.
  • Важливо вивчити рівень попиту і пропозиції меду та іншої бджолиної продукції у вашій місцевості. Реально оцінюйте обстановку і створюйте оптимальну кількість продукції.
  • Наявність «конкуренції» з боку дрібних (2-3 бджолиних сім’ї) пасічників, які можуть знижувати свої розцінки при реалізації. Такі продавці не мають можливості вийти на гідні ринки збуту і збувають бджолину продукцію з малою часткою прибутку.

 

Що приносять бджоли

Основний дохід дрібним та середнім пасічникам приносить продаж самого меду (80-90%), в той час як решта медопродуктів найчастіше використовуються для вживання родичами і рідко йдуть на продаж.
Водночас у виробників, орієнтованих на продаж свого продукту у великих містах, ситуація дещо інша. Наприклад, компанії «Світ меду» чистий мед приносить лише 40%, решта 60% – продукти бджільництва. «Великі обсяги продажу продуктів бджільництва припадають на вересень-січень», – розповідає волинський пасічник Дмитро Дзибак.
Досвідчені пасічники впевнені, що бджільництво – це не тільки мед і харчова промисловість. «Ця галузь ще розвивається і знаходить активне використання в інших сферах, зокрема в косметології, фармацевтиці, медицині», – пояснює Тетяна Васильківська.
Бджолярі сьогодні активно пропонують вітчизняним споживачам так звані «оздоровчі композиції» з меду та іншої бджолиної продукції. Наприклад, суміші меду і перги або меду та прополісу, чи меду з горішками. Також користується популярністю серед покупців мед у стільниках. Таким чином, розширюючи асортимент продукції, виробники розширюють можливості ринку збуту.
При цьому прибуток від супутніх продуктів бджільництва, таких як прополіс, маточне молочко, пилок, перга, віск, бджолина отрута, забрус і навіть екстракт воскової молі або бджолиний підмор може становити до 30% і вище.

Супутній дохід

Багато з продуктів бджільництва широко використовується у косметології, тому ці інгредієнти необхідні виробникам натуральної косметики, особливо невеликим підприємствам і hand made майстриням. Зокрема, постійний попит є на пилок (від 200 грн за 100 г), пергу (650 грн/кг), прополіс (100-150 грн за 100 г) і маточне молочко (500 грн/кг).
«У засобів для догляду за обличчям і тілом із додаванням продуктів бджільництва одразу дві переваги – вони натуральні та ефективні і тому досить популярні серед моїх клієнток. Приміром, використання масок із пергою допомагає регенерації шкіри, вони добре зволожують і надовго роблять її оксамитовою та еластичною», – розповідає косметолог і виробник hand made косметики Олена Ступак.
Пилок і перга – чудові вітамінні засоби для підтримки імунітету організму. І з розвитком здорового способу життя споживачі частіше звертають увагу на ці продукти. Маточне молочко і прополіс купують як антисептик. Також цільова аудиторія цих продуктів – фармацевтичні компанії, які застосовують деякі продукти бджільництва при виготовленні мазей та ліків. Бджолиний віск користується попитом у виробників декоративних свічок.
На жаль, наразі майже всі продукти бджільництва реалізуються лише на внутрішньому ринку. І хоча за кордоном на такі специфічні продукти попит також є, але проблема полягає у формуванні великих товарних партій. Наприклад, з однієї бджолиної сім’ї можна отримати лише 0,2 кг прополісу, отже ринку не вистачає посередників, які б зайняли на ньому свою нішу (як у випадку з медом) та змогли б укласти контракти на постачання українських продуктів бджільництва іноземним косметичним і фармакологічним компаніям.
Інше альтернативне джерело прибутку – це апітерапія (лікування укусами бджіл). І якщо натепер на хвилі популярності в косметичних салонах – гірудотерапія (омолодження п’явками і педикюр рибками гарра-руфа), то незабаром для диференціювання послуг косметологи і масажисти зможуть у spa-салонах запропонувати бджіл.

Екологічні проблеми бджільництва

Вчені досі не можуть відповісти на питання, чому протягом останніх років спостерігається загибель бджіл в різних країнах – вони чомусь масово забувають дорогу додому. Називається понад двадцять потенційних причин – від електромагнітних хвиль до ГМО і пестицидів, але як повернути комах у вулики, ніхто не знає. В Україні ця проблема поки що менш поширена, саме тому у вітчизняних виробників є шанси використовувати різноманітну продукцію від цих працьовитих комах «по максимуму».

Бджільництво цілковито залежить від екології. Якщо його перетворення із хобі на промисловий бізнес — це питання прибутковості, то збереження його екосистеми — питання існування галузі як такої.
Головний фактор тут — рослинне фермерство, яке безпосередньо впливає на бджільництво. Без плідної медоносної бази — рослин, багатих на нектар та пилок, — бджолам не буде що запилювати та звідки виробляти мед. З цією проблемою вже стикнулися пасічники Полтавської області. Там фермери все більше сіють рапс, сою, пшеницю і кукурудзу, через що бджоли виробляють менше меду.
Окрім збереження та збільшення кількості медоносів, необхідно також стежити за обробкою їх хімікатами. Із забрудненого ними пилку вийде неякісний мед, що не пройде сертифікацію. До того ж через надмірне використання хімікатів гинуть самі бджоли — з початку року в Україні загинуло 800 бджілосімей. Якщо з дрібними фермерами спільну мову знайти вдається, то холдингові компанії ігнорують прохання бджолярів.
Ситуацію можна виправити, якщо врегулювати між галузями сільського господарства питання запилення рослин та їхньої обробки хімікатами. Крім цього, природоохоронні органи мають почати підтримувати та розвивати медоносну базу.
Українське бджільництво однозначно переживає період підйому. Проте, щоб цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам та державі необхідно вдатися до системних кроків. Перші мають переходити на європейські стандарти виробництва, другі — почати захищати галузь. Без цього всі розмови про підкорення експортних ринків так і залишаться балачками.
Якщо ж ви вже давно придивляєтеся до агресектора з бажанням інвестувати, зверніть свою увагу на бджільництво. З точки зору промисловості це молода галузь, в якій наразі багато простору для розвитку. Навіть без внутрішнього ринку пасіка від 100 вуликів окупиться приблизно за 3 роки. Якщо почати прямо зараз, то до періоду розквіту галузі ви вже матимете систематизований бізнес, який зможе суттєво збільшити своє зростання.

ДИВИТИСЯ ВСІ Додати примітка
Ви
Додати ваш коментар
 

Шановні користувачі, сайт працює в тестовому режимі